ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ

На сучасному етапі в Україні відкрилися нові перспективи змін у системі    спеціальної освіти, що насамперед пов’язані з переосмисленням ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Офіційно прийнята в державі модель на інтернат перестає бути єдиним  і обов’язковим типом закладу, у якому діти з особливостями психофізичного розвитку перебувають в умовах відокремленого навчання та ізоляції від соціуму. У батьків і дітей з′явилася можливість вибору різних форм навчання (домашнього навчання, у спеціальній школі, школі-інтернаті, навчально-реабілітаційному центрі, спеціальному класі при загальноосвітній школі, дошкільному закладі, у формі екстернату тощо). Але це не в повній мірі задовольняє рівність  прав на освіту осіб, що мають особливості психофізичного розвитку, не завжди відповідає їхнім особистим     запитам і суспільним потребам.

Використання такої моделі передбачає надання якісних освітніх послуг  дітям з особливими потребами у звичайних класах (групах) загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладів  за умови відповідної підготовки педагогів та надання підтримки сім′ям.

Отже, інклюзивне навчання – це система освітніх послуг  в  умовах   загальноосвітнього (дошкільного) закладу, що базується на принципі забезпечення основоположного права дітей на освіту  та права навчатися за місцем проживання.

Передбачається здійснення змін освітньої системи, а не дитини. Інклюзивна освіта визнає, що всі діти різні, а навчальні заклади і освітня система повинні підлаштовуватись під індивідуальні потреби всіх дітей – з порушеннями розвитку і без них. Ключовий компонент інклюзивності – гнучкість, врахування особистісних характеристик, що визначають темп навчання кожної дитини.

У більшості випадків дітям просто необхідне доступне викладання, що потребує використання різних методів, які відповідають індивідуальним вимогам, здібностям   і особливостям розвитку дитини.

Дитина з особливостями психофізичного розвитку не повинна займати особливого становища в закладі, вона має почуватися природно, досягти самостійності, наскільки це можливо. Дуже важливо в інклюзивній групі створити таку атмосферу взаєморозуміння та взаємодопомоги між дітьми, щоб забезпечити дитині з особливостями психофізичного розвитку можливість самоствердитися, подолати неадекватні установки та стереотипи, набути певних навичок соціальної поведінки.

Результативність навчально-виховної, корекційно-реабілітаційної і лікувально-профілактичної роботи в інклюзивному класі (групі) значною мірою залежить від координованості впливів усіх членів команди (керівника закладу, педагогів, лікарів, психолога, дефектолога, реабілітолога, батьків) на дітей з особливостями психофізичного розвитку, комплексного підходу до планування і реалізації корекційно-розвивальних заходів. Важливо заохочувати організацію неформальних груп підтримки серед вихованців закладу, педагогів та батьків з метою створення простору для соціальної реабілітації дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Перебування дітей з особливими потребами в звичайному закладі дає свої перші результати. Так, діти з  затримкою психічного розвитку починають краще спілкуватися з дітьми, використовують в мові речення, вивчають невеликі вірші. Діти з ДЦП, навчаючись в звичайній початковій школі, мають середній рівень навчання, а з деяких предметів ( математика, логіка) – достатній рівень навчання.

За ефективної співпраці члени родини беруть активну участь у навчанні та вихованні дитини. Ця участь вимагає певних зусиль з боку вихователів, спеціалістів ДНЗ, адміністрації та батьків, але ці зусилля приносять свою користь для дітей, родин та навчального закладу та виходять за межі закладу, поширюючись на життя в суспільстві.

       Доцільно зазначити, що соціальна інтеграція дитини з особливими потребами в середовище дітей з нормальним розвитком є не тільки бажаною, а й обов’язковою умовою його подальшого особистого росту й адекватної соціальної адаптації.

      Таким чином, основою для успішної інтеграції дитини в суспільство є не тільки взаємодія спеціалістів і батьків дитини з вадами розвитку, їх критичність і гуманізм, професіоналізм і відповідальність у всій системі стосунків з дитиною, а й дбайливе ставлення до дитини, вияви ласки, тепла, розуміння, почуття емпатії та альтруїзму не тільки з боку дорослих, а й з боку здорових однолітків.

ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЙ СЬОГОДЕННЯ

         У процесі демократизації нашого суспільства неабиякого поширення набули ідеї гуманізації освіти. На зміну державоцентриській освітній системі, в якій головна мета визначалася як формування особистості за певними еталонами та підпорядкування власних інтересів державним, а основною ознакою була жорстка регламентація навчального процесу, приходить, так звана, дитиноцентриська система освіти, в якій домінує орієнтація на інтереси дитини, задоволення її потреб. Серед умов формування цієї системи слід виокремити:

•  забезпечення можливості вибору навчального закладу та навчальної програми відповідно до особливостей дитини;
•  здійснення стимулювання досягнень дітей у різних сферах діяльності;
•  забезпечення їхнього соціально-педагогічного захисту.

Із розвитком демократичного суспільства, яке гарантує право кожного громадянина на активну участь у житті цього суспільства, приходить й нове розуміння понять «інвалід», «дитина з психофізичними вадами», «дитина з порушеннями розвитку» тощо. Сьогодні всі ці визначення поступаються новому – «діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку», яке стосується як інвалідності у важкій формі, так і помірних за ступенем порушень психофізичного розвитку. Такий підхід пояснюється тим, що явище «недостатності» або «інвалідності» передбачає втрату або дефіцит фізичної та розумової спроможності. Але ж спроможність вчитися залежить не від стану окремих органів або ж їхньої фізіологічної функціональності. а, радше, від психологічної функціональності дитини. Таким чином, акцент зсувається від внутрішніх проблем дитини до системи освіти, яка надає їй підтримку в навчанні, визнає її потенціал та задовольняє всі її індивідуальні потреби.

«Діти з особливими освітніми потребами» – поняття, яке широко охоплює всіх дітей, чиї освітні потреби виходять за межі загальноприйнятої норми. Воно стосується дітей з порушеннями психофізичного розвитку, зокрема дітей-інвалідів, дітей із соціально вразливих груп (наприклад, вихованців дитячих будинків)  та інших.

За офіційними даними департаменту медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України в нашій державі 135 773 тис. дітей мають порушення психофізичного розвитку. Це становить 1,5% від загальної кількості дітей країни.

Як засвідчують аналітичні матеріали, ці показники значно менші від середньосвітових. Зокрема, за даними Європейської академії з вивчення питань інвалідності показник дитячої інвалідності (важкі дитячі патології) у розвинених країнах коливається у межах 2,5% від загальної кількості дітей. Окрім цього, ще близько 8% дітей мають психофізичні порушення, які спричинені розладами слуху, комунікації, інтелекту, поведінки тощо.

Водночас дані психолого-медико-педагогічних консультацій, що функціонують в Україні, засвідчують, що дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, в Україні понад 1 млн. Це становить 12,2% від загальної кількості дітей у країні. Такі статистичні дані значно відрізняються від показників офіційної медичної статистики, відповідають середньосвітовим показникам та мають неупереджений характер, оскільки зібрані оперативними службами, що надають допомогу на місцях.

КОНЦЕПЦІЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

         З часу ратифікації Україною Конвенції ООН про права дитини найбільшого визнання та поширення набуває соціальна модель суспільного буття, що пов’язана з дотриманням прав людини. Наразі розлади здоров’я розглядаються як соціальна проблема, а не як характеристика особистості. Адже, беручи до уваги, що всі люди різні від природи, скоріше соціум не створює того середовища, яке б могло задовольнити потреби людей-інвалідів. зокрема виховати ставлення до них як до людей з особливими потребами, розробити відповідні виробничі норми, адаптувати архітектуру міст/селищ та транспортні засоби.

         Для соціальної моделі суспільного буття найбільш прийнятною є інклюзія (процес реального включення інвалідів до активного суспільного життя), зокрема інклюзивна освіта.

         Інклюзивна освіта – гнучка, індивідуалізована система навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах масової загальноосвітньої школи за місцем проживання. Навчання відбувається за індивідуальними навчальними планами та забезпечується медико-соціальним та психолого-педагогічним супроводом. Інклюзивна освіта передбачає створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку.

         Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей – усі діти є цінними й активними членами суспільства. Навчання в інклюзивних навчальних закладах є корисним, як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для дітей з типовим рівнем розвитку, членів родин та суспільства в цілому.

         Як свідчать дослідження, в інклюзивних класах наголос робиться в першу чергу на розвиток сильних якостей і талантів дітей, а не на їхніх фізичних або розумових проблемах. Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвитку дітей з особливими освітніми потребами. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з особливими освітніми потребами і мотивують їх до цілеспрямованого використання нових знань і вмінь.

         В інклюзивних класах взаємодія між учнями з особливими освітніми потребами та дітьми з типовим рівнем розвитку сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків, завдяки чому діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, стають більш чуйними, готовими до допомоги.

• Autizm Ukraine – український сайт, що має на меті об’єднання якомога більше людей навколо вирішення проблеми аутизму в Україні. 
• Аутизм.in.ua – містить корисну інформацію про аутизм, діагностику, терапію, перелік корисних джререл, публікації лікарів та науковців. 
• Дитячий психолог – перший український сайт для батьків та дитячих психологів. Містить розділ “Особливі діти”. Публікації в даній рубриці спрямовані на те, щоб познайомити батьків та психологів із ознаками “особливих дітей“. Перейшовши за посиланням на кожну із тем, ви можете знайти різні відповіді на хвилюючі вас запитання . Крім того, ми публікуємо різні новітні дослідження в даній непростій галузі.
• Лечение аутизма – російськомовний сайт, що висвітлює проблему аутизму, діагностичні критерії, методи лікування, дієти та педагогічні методи роботи.
• Аутизм – російськомовний ресурс, що окреслює питання раннього аутизму
• Ігри та заняття з особливою дитиною. (Игры и занятия с особым ребенком. Руководство для родителей). Автор: Ньюмен Сара. В книзі розповідається, як допомогти дитині з особливими потребами, практично з перших кроків рости та розвиватися. Автор – мати особливої дитини, яка свій унікальний досвід перетворила на практичні поради. Ви знайдете відповіді щодо встановлення контакту з дитиною, розуміння її потреб, зможете ознайомитися з вправами, що допоможуть розвивати здібності дитини. Посібник буде корисним для батьків та фахівців.
• «Психопедагогіка та аутизм». Автор: Патрик Сансон. В книзі представлено досвід роботи Центру для дітей та підлітків з аутизмом. Автор – експерт з 30-річним стажем роботи, директор одного з таких закладів. В книзі надано багато прикладів методів та технік роботи. Особлива увага приділена язику «Макатон», а саме історія його створення, сфера застосування, обмеження та позитивні сторони такої комунікації. Робота адресована фахівцям, батькам, спеціалістам, що працюють з дітьми та підлітками з РАС та всім, хто цікавиться питаннями надання допомоги людям з особливими потребами
• «Гра не для забавки. Розвиваючі ігри та вправи для дітей від народження до трьох років» (Игра не для забавы: Развивающие игры и упражнения для детей от рождения до трех лет. Автори: Кравцова А., Кукуруза А. та ін. Книгу видано за підтримки Міністерства по справах міжнародного розвитку Великобританії. Посібник включає поради та рекомендації з раннього дитячого розвитку, а також інформацію про пізнавальні, емоційні, рухові здібності дітей від народження до 3х років. Окрема та увага приділена питанням щодо розвитку дітей з особливими потребами.
• Дефектологія. Аутизм –  корисна інформація про корекційні методики для лікування аутизму: йогатерапія, терапевтична гра, барабанна терапія та інші.
• Ігри для дітей з аутизмом

Конвенція про права дитини (ратифікована Верховною Радою України 27.02.1991)

Конвенція про права інвалідів (ратифікована Верховною Радою України 16.12.2009, набрала чинності 06.03.2010

Закони України:

Про освіту (№ 2657-VIII від 18.12.2018 )

Про дошкільну освіту (від 11.07.2001 №2628-III)

Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання  (забезпечує наступність та системність процесу інтеграції дітей з особливими потребами у загальноосвітній простір, починаючи з дошкільного віку.)  (від 05.06.2014 №1324-VІІ)

Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів (від 22.12.2011 № 4213-VI)

Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу (від 06.07.2010 №2442-VI)

Укази Президента України:

Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями (від 19.05.2011 №588/2011)

Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями (від 12.18.2007 №1228/2007)

Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями ( від 01.06.2005 №900/2005)

Постанови Кабінету Міністрів України:

Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти (від 10.04.2019 № 530-2019-п)

Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2019 році (від 14.02.2017 № 88 зі змінами від 27.02.2019 № 129)

Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр (№ 617 від 22.08.2018)

Про внесення змін до Положення про дошкільний навчальний заклад (від 29.07.2015 № 530 та № 531)

Про затвердження концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів ( від 12.10.2000 №1545 ) 

Накази Міністерства  освіти  і науки України:

Про затвердження типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти ( від 23.04.2018 № 414 зі змінами, внесеними згідно з Наказом МОН № 873 від 21.06.2019)

Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти (№ 609 від 08.06.2018)

Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах ( від 06.02.2015 № 104/52)

Про затвердження плану заходів щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів ( від 14.06.2013 №768)

Концепція розвитку інклюзивної освіти -визначає значає науково-методичні засади розвитку інклюзивної освіти та першочергові шляхи їх реалізації, головна мета якої –  визначення пріоритетів державної політики у сфері освіти в частині забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами. При цьому важливим є забезпечення батькам можливості усвідомленого вибору навчального закладу для здобуття дітьми з особливими потребами якісної освіти шляхом впровадження інклюзивної освіти на всіх рівнях навчання) ( від 01.10.2010 №912)

Листи Міністерства  освіти  і науки України:

Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти у 2019/2020 н.р. від 26.06.2019 № 1/9-409.

Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019-2020 н.р. (лист МОН від 05.08.2019 р. № 1/9-498)

Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти (лист МОН України від 13.11.2018 року №1/9-961)

Щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах (від 12.10.2015 № 1/9-487)

• Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом “Розквіт”
• Авторська програма виховання та розвитку аутичної дитини в група інклюзивного навчання дошкільного навчального закладу
• Програма розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років “Віконечко”